Вибір хостингу Загальна

Хостинг для кількох сайтів: як не платити за п'ять квартир, коли можна жити в одному будинку

Молодий чоловік з ноутбуком розчарований вибором хостингу для кількох сайтів

У вас три сайти. Або п'ять. Може, ви ведете свій блог, лендінг для фрілансу, інтернет-магазин дружини і ще два проєкти, які "ось-ось вистрілять". І для кожного - окремий хостинг-акаунт, окрема оплата, окрема панель, окремий біль. Знайоме? Я бачив, як люди витрачали 4000 грн на рік тільки тому, що не знали: можна було вкластися в 900. Ця стаття - для тих, хто хоче розумно розмістити кілька проєктів під одним дахом і не зійти з розуму від адміністрування.

Чому окремий хостинг для кожного сайту - це пастка

Уявіть, що у вас три собаки. Ви ж не орендуєте три окремі квартири для кожного? Ви берете одну, побільше, з двором. З хостингом - та сама логіка, але чомусь більшість новачків про це не здогадуються.

Коли ви оплачуєте окремий тарифний план під кожен сайт, ви множите витрати не лише на гроші, а й на час. Три панелі керування, три логіни, три процедури оновлення, три окремі бекапи. Це не масштабування - це хаос, замаскований під порядок.

Ось що відбувається на практиці:

  • Ви забуваєте продовжити один з акаунтів - сайт лягає на тиждень
  • SSL-сертифікати закінчуються в різні дати - ви вічно щось "доганяєте"
  • Техпідтримка в кожного провайдера різна - і рівень допомоги теж
  • Загальна вартість перевищує ціну VPS, який тягнув би все разом
Блокнот на столі для планування мультисайтового хостингу та розміщення сайтів
Блокнот на столі для планування мультисайтового хостингу та розміщення сайтів

Мультисайт на одному тарифі: які варіанти існують

Ринок давно пропонує рішення для мультисайтових конфігурацій. Але не всі вони однакові, і далеко не всі підходять саме вам. Давайте розберемо три основні підходи.

  1. Shared-хостинг з підтримкою addon-доменів. Найпростіший шлях. Ви купуєте один тариф, додаєте 3-5-10 доменів, кожен вказує на свою папку. Ціна - від 50 до 200 грн/міс. Підходить для невеликих сайтів-візиток, блогів, портфоліо.
  2. VPS (віртуальний приватний сервер). Тут ви отримуєте ізольоване середовище з гарантованими ресурсами. Можете поставити хоч 50 сайтів - все залежить від потужності. Ціна стартує від 150-300 грн/міс, але гнучкість колосальна.
  3. Reseller-хостинг. Цей варіант часто ігнорують, а дарма. Ви отримуєте можливість створювати окремі cPanel-акаунти для кожного сайту - зі своїми лімітами, ізоляцією, навіть можливістю "перепродавати" місце клієнтам. Від 200 грн/міс.

Який обрати? Залежить від навантаження, технічних навичок і кількості проєктів. Нижче - таблиця, яка заощадить вам годину гуглення.

Критерій Shared + addon VPS Reseller
Кількість сайтів 3-10 10-50+ 5-30
Ізоляція між сайтами Мінімальна Повна (при налаштуванні) Середня
Ціна (грн/міс) 50-200 150-600 200-500
Технічні навички Нульові Середні-високі Базові
Масштабованість Низька Висока Середня
Root-доступ Ні Так Ні

Підводні камені мультисайтового хостингу

Звучить ідеально: один акаунт, всі сайти, мінімум клопоту. Але є нюанси, про які хостинг-провайдери не поспішають розповідати на своїх лендінгах.

"Безліміт" - це маркетинг, а не фізика. Коли ви бачите "unlimited websites" на shared-тарифі, це не означає, що ваші 15 сайтів літатимуть. Ресурси процесора і оперативної пам'яті жорстко обмежені. Поставте на shared п'ять WordPress-сайтів з WooCommerce - і вечірній трафік перетворить ваш хостинг на черепаху.

Ось реальний кейс. Мій знайомий веб-розробник тримав 8 клієнтських сайтів на одному shared-акаунті за $4.99/міс. Все працювало чудово - рівно до моменту, коли один сайт потрапив у Дію (програма кешбеку) і за добу отримав 40 000 відвідувачів. Лягли всі вісім. Один проблемний сусід може потопити весь корабель.

На що звернути увагу:

  • Inodes-ліміт. Кожен файл - це один inode. WordPress-сайт із плагінами легко з'їдає 50 000-100 000 inodes. П'ять сайтів - і ви впираєтеся в стелю
  • CPU і RAM limits. Shared-хостинг зазвичай дає 1-2 ядра CPU і 1-2 ГБ RAM на весь акаунт, а не на кожен сайт
  • Бекапи. Деякі провайдери не включають сайти понад 10 ГБ у автоматичний бекап. Перевіряйте дрібний шрифт
  • IP-сусідство. Всі ваші сайти на одному IP. Якщо один потрапить під санкції пошукових систем - ризик для решти зростає

Формула вибору: скільки сайтів - такий і хостинг

Я виробив для себе просту систему, якою користуюся вже років шість. Вона не ідеальна, але ще жодного разу не підвела.

"Найкраща інфраструктура - та, яка на крок попереду вашого поточного навантаження. Не на десять кроків, не позаду - рівно на один." - Метт Малленвег, співзасновник WordPress

Ось як це працює на практиці:

  1. 1-3 сайти, трафік до 1000 відвідувачів/добу сумарно - shared-хостинг з addon-доменами. Не переплачуйте. Тарифи від Hostiq, Ukraine.com.ua чи Cityhost за 80-150 грн/міс закриють ваші потреби
  2. 3-7 сайтів, трафік 1000-5000/добу - reseller або початковий VPS. Тут вже варто думати про ізоляцію і окремі ресурси для кожного проєкту
  3. 7+ сайтів або хоча б один високонавантажений проєкт - VPS від 2 ядер / 4 ГБ RAM або навіть виділений сервер. Так, дорожче. Але коли один з ваших сайтів приносить гроші - простій коштує більше

Ключове правило: не оптимізуйте тариф під сьогодні, оптимізуйте під наступні 6 місяців. Міграція - завжди стрес, навіть якщо провайдер обіцяє "безшовний переїзд".

Чеклист перед тим, як скласти всі яйця в один кошик

Перш ніж переносити свої проєкти на єдину платформу, пройдіться по цьому списку. Серйозно - роздрукуйте його або збережіть у закладки.

  1. Порахуйте сумарне дискове навантаження. Складіть розміри всіх сайтів + бази даних + пошта. Додайте 30% запасу. Це ваш мінімум по диску
  2. Оцініть пікове навантаження. Не середній трафік, а саме піковий. Чорна п'ятниця, вірусний пост, рекламна кампанія - все це подвоює-потроює звичайні цифри
  3. Перевірте сумісність PHP-версій. Старий сайт на PHP 7.2 і новий на PHP 8.3 - це конфлікт, який на shared вирішити складно
  4. Запитайте провайдера про політику при перевищенні лімітів. Одні просто сповільнюють, інші - блокують акаунт без попередження
  5. Сплануйте стратегію бекапів. Один бекап усього акаунту - це зручно, але відновлення одного сайту з такого бекапу може перетворитися на квест

Коли роз'їжджатися все-таки вигідніше

Я не фанатик мультисайтового підходу. Бувають ситуації, коли тримати проєкти окремо - розумніше.

Різні цільові аудиторії та географія. Якщо один сайт обслуговує українську аудиторію, а інший - європейську, логічно розмістити їх у дата-центрах ближче до користувачів. Затримка в 80-120 мс між Києвом і Франкфуртом - це не критично, але для e-commerce кожна мілісекунда конвертується в гроші.

Різний рівень безпеки. Інтернет-магазин з платіжними даними і розважальний блог - це різні рівні відповідальності. Зламають блог - неприємно. Зламають магазин - судові позови.

Практичне правило: якщо один з ваших сайтів генерує більше 60% загального доходу - винесіть його окремо. Не ризикуйте головним проєктом заради економії 100 грн на місяць.

Ось вам питання на завершення, і воно не риторичне. Скільки з ваших сайтів справді працюють - генерують трафік, приносять дохід, виконують функцію? Якщо чесно порахувати, можливо, проблема не у виборі хостингу для п'яти проєктів, а в тому, що три з них давно пора закрити і сфокусуватися на двох? Іноді найкраща оптимізація інфраструктури - це оптимізація кількості того, що на ній живе.